Свобода преси в Криму, № 09 (42), вересень, 2003 р.

Бюлетень про проблеми свободи слова, свободи преси і прав журналістів в Автономній Республіці Крим

В КРИМУ ЗАВАЖАЮТЬ ПРАЦЮВАТИ ТЕЛЕВІЗІЙНИМ РЕПОРТЕРАМ

В Криму сталася трагічна подія - в результаті пожежі в пансіонаті "Алмаз" в селі Морське під Судаком щонайменше 6 осіб загинули, більше десяти - отримали різного ступеня травми. Однак журналісти, попри драматичність і резонансність події, не змогли її в повній мірі висвітлити. Місцеві чиновники і правоохоронці просто не допустили їх до місця події, спробувавши обмежити витік інформації та применшити розміри трагедії.
Трагедія в пансіонаті "Алмаз" в селі Морське під Судаком сталася після другої години ночі 28 серпня. З невідомих причин тут виникла пожежа, в результаті якої загинули 6 осіб, ще одна особа вважається зниклою безвісти. Оскільки ця подія пов'язана із загибеллю великої кількості людей, та ще й на курорті, того дня вона стала головною для більшості засобів масової інформації України, а також країн-сусідів. Але, як стверджують кримські журналісти, місцева влада спробувала применшити розміри цієї трагедії та обмежити доступ працівників мас-медіа до місця події і до інформації.
Як повідомили тележурналісти кримських знімальних груп українського телеканалу "Інтер" та російських "ТВЦентр" і "Перший канал", 28 серпня вони виконували редакційні завдання з висвітлення перебігу ліквідації наслідків пожежі в пансіонаті "Алмаз". Однак представники кримської міліції і підрозділів Внутрішніх військ України не допустили журналістів до місця події, аргументуючи це розпорядженням одного з перших посадових осіб автономії. При цьому доступ місцевих мешканців і відпочивальників на територію пансіонату був вільний. Крім того, представники правоохоронних органів відібрали частину відеообладнання та особисті речі журналістів телеканалу "ТВЦентр" Дарини Кошеленко та Олександра Сафонова, які, правда, потім повернули. І це стало приводом до того, що журналісти ще одного російського каналу - НТВ у своєму репортажі висловили припущення, що кримська влада щось приховує...
Голова Верховної Ради Криму Борис Дейч на прес-конференції у Сімферополі спростував такі повідомлення: "Присутня там преса бачила, що навіть мене і віце-прем'єра Шкаберіна не пропускали. Там ішли аварійні роботи, там працювали два великих крани, близько 15 газозварювальних апаратів. Там у будь-який момент міг впасти шматок металу, і крім спеціалістів туди нікого не пропускали. Преса допускалася до того місця, де було безпечно. Знаєте, красиво в кіно, але не все красиво в житті", - заявив кримський спікер Борис Дейч.
На прохання телевізійників кримські журналістські правозахисні організації звернулися до Прокурора АРК, керівництва Головного Управління МВС України в Криму, командування Кримського територіального Управління Внутрішніх Військ з проханням провести розслідування безпрецедентного, на їхню думку, інциденту, поставившись до цього з усією серйозністю і відповідальністю. Правозахисники вважають, що питання взаємодії владних і силових структур з журналістами і засобами масової інформації Криму під час надзвичайних ситуацій має стати предметом обговорення у Верховній Раді і Раді міністрів автономії.

Володимир Притула

КРИМСЬКІ ЖУРНАЛІСТИ СТУРБОВАНІ ПЕРЕСЛІДУВАННЯМ КОЛЕГИ, ЯКОГО ПРАВООХОРОНЦІ ЗВИНУВАЧУЮТЬ У ЗАМАХУ НА ПІДПРИЄМЦЯ

Кримська Асоціація вільних журналістів висловила стурбованість ситуацією, що склалася довкола видавця і редактора газети "Євпаторійская нєдєля" Володимира Лутьєва, якого представники міліції звинувачують у спробі замаху на місцевого депутата-бізнесмена. Вже рік триває слідство за цією справою, і правоохоронці періодично намагаються заарештувати журналіста.
На початку листопада 2002 року Володимир Лутьєв був заарештований працівниками кримського Управління з боротьби з організованою злочинністю за підозрою в замовленні вбивства депутата Верховної Ради Криму Миколи Котляревського, репутація якого в автономії досить "підмочена". Арешт журналіста і видавця викликав широкий суспільний резонанс, оскільки Володимир Лутьєв був відомий в Євпаторії своїми викривальними статтями, у тому числі, стосовно Миколи Котляревського та окремих співробітників УБОЗ. У грудні того ж року Апеляційний суд АРК звільнив журналіста з-під арешту під підписку про невиїзд. Але Прокуратура Криму, яку теж різко критикував у своїй газеті Володимир Лутьєв, ще кілька разів, правда, невдало, робила спробу ізолювати журналіста.
Зрештою, Прокуратура АРК і Микола Котляревський домоглися, щоб суд над журналістом проводився в Херсоні, аби той, за їхнім твердженням, "не міг перешкоджати встановленню істини". Але 8 вересня цього року Верховний суд України, взявши до уваги скаргу журналіста та його адвоката, змінив підсудність, передавши справу до розгляду Севастопольського Апеляційного суду. Попри це, 12 вересня Апеляційний суд Херсонської області, після попереднього розгляду справи за обвинуваченням редактора газети "Євпаторійская нєдєля" у замаху на депутата Миколу Котляревського, виніс рішення заарештувати Володимира Лутьєва.
Голова Кримської Асоціації вільних журналістів Ліля Буджурова повідомила, що працівники Херсонської міліції вже перебувають в Євпаторії - "у засідці", щоб незаконно заарештувати Лутьєва. Така оперативність, на її погляд, може бути пов'язана з тим, що нещодавно виконувачем обов'язків начальника Херсонської міліції призначений Сергій Семків, який очолював кримський УБОЗ на момент обвинувачення журналіста в підготовці злочину. Вона називає це відвертим порушенням закону: "У мене склалося таке враження, що Управління з боротьби з організованою злочинністю просто торік розпочало полювання на журналіста Лутьєва. Можливо, це пов'язано з тим, що у них дуже загострені стосунки - нещодавно він виграв суд стосовно керівника євпаторійського УБОЗ Туйсузова. І поведінка правоохоронців, яким у цій ситуації допомагає суд, - це, висловлюючись їхньою мовою, - "безпредєл", - сказала Ліля Буджурова.
Кримська прокуратура і міліція поки що ніяк не коментують ситуацію, що склалася довкола спроб заарештувати Володимира Лутьєва. Водночас, кримський главк МВС України оголосив журналіста в розшук. Микола Котляревський тим часом і далі наполягає на тому, що В. Лутьєв становить загрозу для його життя і вимагає його арешту.
Виходячи з цього, Кримська Асоціація вільних журналістів закликала владу припинити незаконне переслідування журналіста Володимира Лутьєва і звернулася до Верховного суду України з проханням ужити заходів, щоб судовий розгляд справи колеги проводився неупереджено та об'єктивно, а також тими судовими органами, які мають на це законне право.

Володимир Притула

РЕДАКТОР "СОРОКИ-КРИМ" ЗАЯВЛЯЄ ПРО ПОГРОЗИ З БОКУ КЕРІВНИКІВ "РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТА "СОРОКА"

Редактор газети "Сорока-Крим" Олександр Шинкарьов вважає, що співзасновник підприємства "Редакція газети "Сорока" Віталій Степаненко і директор цього підприємства Микола Невзоров погрожують йому і близьким йому людям - родичам і співробітникам. Про це О. Шинкарьов заявив Кримській агенції новин.
"У мене склалася думка, що Степаненко, Невзоров і люди, які погрожують мені, Букіну Сергію і Петрухіну Олегу, діють спільно за загальним розробленим планом, спрямованим на заволодіння і підпорядкування їм великого популярного друкованого органу - газети "Сорока-Крим", - сказав він.
Крім цього, впевнений О. Шинкарьов, ці люди домагаються "монопольного безперешкодного контролю над основним книжковим і газетним поліграфічним підприємством Криму - видавництвом і друкарнею "Таврида". За словами О. Шинкарьова, до 6 лютого він працював редактором газети "Сорока" і був співзасновником підприємства "Редакція газети "Сорока" (20%), іншим засновником був В. Степаненко (80%). Погрози почалися після того, як О. Шинкарьов пішов з газети "Сорока". Спочатку - в усній формі на адресу О. Шинкарьова, директора КП "Поліграф-Техно" Сергія Букіна, директора "Тавриди" Олега Петрухіна і співробітників газети "Сорока-Крим", які пішли з редакції "Сорока". "Далі відбулися події, що можуть свідчити про реалізацію погроз, висловлюваних Степаненком стосовно вказаних вище осіб", - сказав О. Шинкарьов. Так, відзначив він, у червні на майданчику перед будинком видавництва і друкарні "Таврида" був підпалений автомобіль сина О. Петрухіна.
17 липня невідомий зі словами "це тобі за "Сороку" випустив якусь суміш в очі С. Букіну, якому пізніше поставили діагноз - "хімічний опік I ступеня обох очей, кон'юнктивіт", повідомив редактор "Сороки-Крим". За його словами, В. Степаненко організував стеження за співробітниками "Сороки-Крим". А 22 липня в загальному боксі гаража "Тавриди" на колесі раніше підпаленого автомобіля сина О. Петрухіна був виявлений прокол шини у вигляді подовжнього порізу.
Підпал автомобіля і поріз колеса, за словами О. Шинкарьова, прямо пов'язані зі скаргами "Тавриди" у господарські суди з приводу заборони виходу в світ газети "Сорока". Далі були також словесні погрози з вимогою грошей і припинення випуску "Сороки-Крим", - відзначив О. Шинкарьов.
З відповідною заявою О. Шинкарьов уже звернувся до органів МВС, СБУ й органів влади. Він просить за всіма цими фактами порушити кримінальні справи, притягнути винних до кримінальної відповідальності і вжити заходів щодо фізичного захисту його, його близьких і співробітників.
Як повідомляла агенція, зараз місцевий суд Київського району Сімферополя розглядає справу про захист авторського права за позовом М. Невзорова до О. Шинкарьова. Позивач просить суд відновити порушене авторське право шляхом стягнення з відповідача компенсації в розмірі 50 тис. мінімальних зарплат (близько 9 млн грн.) і заборонити випуск газети "Сорока-Крим".

Кримська агенція новин

КНИГА МАРКА АГАТОВА Є "ПОРУШЕННЯМ ІНФОРМАЦІЙНОГО ІМУНІТЕТУ" ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА КРИМУ

"Прем'єр-міністр уряду АРК Сергій Куницин звернувся до місцевого суду Євпаторії з позовною заявою "Про спростування і вилучення недостовірної інформації", в якій стверджується, що вихід у світ книги "Прем'єр Куницин і його команда" відомого в Криму журналіста Марка Агатова є "порушенням інформаційного імунітету" прем'єр-міністра.
До книги "Прем'єр Куницин і його команда", яка побачила світ торік, увійшли матеріали журналістських розслідувань Марка Агатова, а також статті, написані журналістами кримських і українських видань, що розповідають про діяльність нинішнього кримського уряду. Згідно з позовом Сергія Куницина, його не влаштовує те, що "вміщена разом з відомостями про С. Куницина і членів кримського уряду (команду прем'єра) інформація про замовлені вбивства і кримінальні розборки носить відверто негативне забарвлення". Інформація, яку голова Ради міністрів АРК вважає "недостовірно викладеною з погляду форми її викладення", "підриває репутацію С. Куницина і є невиправданим втручанням у його приватне життя", - мовиться в позовній заяв.

"Кримська лінія"

КОЛЕГІЯ ГЕНЕРАЛЬНОЇ ПРОКУРАТУРИ РОЗГЛЯНЕ ПИТАННЯ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ

Генеральний прокурор України Святослав Пискун дав доручення підготувати матеріали про факти вчинення злочинів проти журналістів і ґрунтовно вивчити стан розслідування справ цієї категорії для подальшого розгляду цього питання на Колегії Генеральної прокуратури.
Стурбованість Генерального прокурора викликана тим, що, незважаючи на низку вжитих правоохоронними органами заходів з розслідування нападів на працівників ЗМІ, замахи на життя та здоров'я журналістів не припиняються.
У зв'язку з цим Святослав Пискун вимагає від прокурорів усіх рівнів посилити нагляд за дотриманням законності у розслідуваннях злочинів, вчинених проти журналістів.
Засідання Колегії, на якому розглядатиметься питання щодо запобігання злочинам проти журналістів, планується провести у жовтні ц.р.
Як ми повідомляли раніше, у вересні на розширеному засіданні колегії Генеральної прокуратури за участю керівників правоохоронних органів, міністерств і відомств планується розглянути результати перевірок стану дотримання законодавства щодо боротьби з корупцією і службовими зловживаннями в органах влади.

Прес-служба Генеральної прокуратури України

ІНДЕКС СВОБОДИ ПРЕСИ

RSF - "Репортери без кордонів" - міжнародна організація, що займається захистом свободи преси в усьому світі, звертає увагу журналістів і організацій, які спеціалізуються на захисті свободи преси, на прикре непорозуміння, що стосується "Індексу свободи преси", складеного RSF.
Ось уже кілька днів результати цього дослідження, опубліковані "Репортерами без кордонів" у жовтні 2002 року, згадуються в пресі, як ніби вони були опубліковані 10 вересня 2003 року.
Оскільки так і не вдалося встановити причину непорозуміння, організація "Репортери без кордонів" вважає за необхідне уточнити, що дані першого "Індексу свободи преси", які часто згадуються ЗМІ останнім часом, стосуються порушень свободи слова, зафіксованих у період з 1 вересня 2001 по 1 вересня 2002 року.
Другий "Індекс свободи преси" буде опублікований 20 жовтня 2003 року, і з ним можна буде ознайомитися на сайті www.rsf.org французькою, англійською та іспанською мовами. Там же буде опублікована методологія дослідження, якою користувалися представники RSF при складанні рейтингу країн, де найбільше порушується свобода слова. Міжнародна організація "Репортери без кордонів" буде готова відповісти журналістам на всі їхні запитання.

Міжнародний Секретаріат: 5, rue Geoffroy-Marie 75009 Paris France, Tel: (8 10 33 1) 44 83 84 84, Fax: (8 10 33 1) 45 23 11 51, E-mail : rsf@rsf.org, Web: www.rsf.org

ЗАЯВА

Комітет з моніторингу свободи преси в Криму висловлює протест проти спроб владних і правоохоронних структур обмежити доступ журналістів до інформації під час ліквідації пожежі в селі Морське (м. Судак, Автономна Республіка Крим).
У Комітет з моніторингу свободи преси в Криму звернулася група тележурналістів, які повідомили, що 28 серпня ц.р. вони виконували редакційні завдання з висвітлення перебігу ліквідації наслідків пожежі в пансіонаті "Алмаз" (с. Морське). Однак представники міліції та підрозділів Внутрішніх військ України не допустили кримські знімальні групи телеканалів "Інтер" (м. Київ, Україна), "ТВЦентр" (м. Москва, Російська Федерація) і "Перший канал" (м. Москва, Російська Федерація) до місця подій, аргументуючи це розпорядженням одної з перших посадових осіб Криму. При цьому доступ місцевих жителів і відпочивальників на територію пансіонату "Алмаз" був вільний. Крім того, представники правоохоронних органів незаконно тимчасово вилучили частину відеоапаратури та особисті речі журналістів телеканалу "ТВЦентр" Дарини Кошеленко й Олександра Сафонова.
Комітет з моніторингу свободи преси в Криму вважає подібні дії владних і правоохоронних структур Криму незаконними і розцінює їх як спробу обмежити право журналістів, а значить - суспільство, в одержанні інформації, перешкодити виконанню їхніх професійних обов'язків. З розумінням і болем сприймаючи ситуацію, коли загинули і постраждали люди, кримські журналісти-телевізійники повинні виконувати редакційні завдання і свій професійний та громадський обов'язок. Трагічність і винятковість подій у с. Морському аж ніяк не виправдовують брутальність, з якою посадові особи поводилися з тележурналістами.
Комітет з моніторингу свободи преси в Криму просить Прокурора АРК, керівництво Головного Управління МВС України в Криму, командування Управління Кримського територіального командування Внутрішніх Військ МВС України провести розслідування безпрецедентного інциденту, поставившись до цього з усією серйозністю і відповідальністю.
Вважаємо, що питання взаємодії владних і силових структур з журналістами і засобами масової інформації Криму під час надзвичайних ситуацій може стати предметом обговорення у Верховній Раді АРК і Раді міністрів АРК.

Володимир Притула, голова Комітету з моніторингу свободи преси в Криму

ЗАЯВА

Голові кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури АРК Зубареву В.В.
від власного кореспондента ДТРК "Крим" Похилько Л.В.
Копії:
Представнику Президента України в Криму Діденку О.М.
Голові ВР АРК Дейчу Б.Д.
Голові Рескому у справах національностей Салієву С.І.
Голові Асоціації вільних журналістів Криму Буджуровій Л.Р.

26 серпня 2003 року, виконуючи редакційне завдання, у приміщенні суду Київського району я зіткнулася з некоректною поведінкою адвоката Олександра Гнєздова, який дозволив собі публічні образливі висловлювання на адресу колективу програми "12 хвилин новин" та її шеф-редактора О.П. Рожен. Нападки Гнєздова мали відверто антисемітський характер, що підпадає під статтю Кримінального кодексу України "Про розпалювання міжнаціональної ворожнечі".
Як журналістка і громадянка демократичної держави, поведінку О. Гнєздова вважаю антиконституційною і такою, що суперечить високому званню адвоката. Сподіваюся, що цей кричущий факт буде розглянутий Вашою комісією і щодо нього будуть вжиті відповідні заходи.

Л.В. Похилько, власний кореспондент ДТРК "Крим"

ЗАЯВА
КРИМСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ВІЛЬНИХ ЖУРНАЛІСТІВ

Кримська Асоціація вільних журналістів висловлює свою стурбованість ситуацією, що склалася довкола редактора газети "Євпаторійская нєдєля" Володимира Лутьєва. Як відомо, Лутьєв на початку листопада 2002 року був заарештований працівниками кримського УБОЗ за підозрою в організації вбивства на замовлення депутата ВР Криму Миколи Котляревського. Відомо також, що арешт журналіста викликав широкий суспільний резонанс, тому що Лутьєв був відомий у Євпаторії своїми викривальними статтями, у тому числі, стосовно Котляревського та окремих співробітників УБОЗ. 3 грудня 2002 року Апеляційний суд АРК звільнив Лутьєва з-під арешту під підписку про невиїзд. 14 березня 2003 року Прокуратура Криму зробила ще одну спробу ізолювати Лутьєва, звернувшись до місцевого суду Центрального району Сімферополя з клопотанням про видачу санкції на його арешт. Суд знову відхилив це клопотання.
Як стало відомо, Прокуратура Автономної Республіки Крим і Микола Котляревський зажадали проведення суду над журналістом не в Криму, щоб, за їхнім твердженням, він "не міг перешкоджати встановленню істини". У результаті Верховний суд України направив справу Лутьєва до суду міста Херсона. Але 8 вересня цього року Верховний суд, взявши до уваги скаргу журналіста і його адвоката, змінив підсудність, визначивши справу до розгляду Севастопольському Апеляційному суду.
Незважаючи на це, 12 вересня Апеляційний суд Херсонської області, після попереднього розгляду справи за обвинуваченням редактора "Євпаторійская нєдєля" у замаху на депутата Котляревського, виніс рішення заарештувати Володимира Лутьєва.
Таке відверте порушення закону, коли рішення про арешт громадянина виносить суд, який уже не має на це права, змушує нас зробити припущення про замовлений характер цієї акції, що має на меті ізолювати журналіста, причому в місті, де преса і громадськість мало знайомі з обставинами його "справи". Обставини ж ці такі, що Кримська Асоціація вільних журналістів змушена була свого часу звернутися до Генерального Прокурора України з проханням узяти справу Лутьєва під особистий контроль, тому що дуже багато речей наводили на думку про те, що обвинувачення на адресу журналіста були пов'язані з його журналістською діяльністю. У нас були також підозри про незацікавленість окремих кримських правоохоронців, в основному з УБОЗ, з яким у Лутьєва багаторічний судовий позов, в об'єктивному розслідуванні.
Сьогодні нам стало відомо, що працівники Херсонської міліції вже перебувають в Євпаторії - "у засідці", щоб незаконно заарештувати Лутьєва. Така оперативність, на наш погляд, може бути пов'язана з тим, що нещодавно виконуючим обов'язки начальника Херсонської міліції призначений Сергій Семків, який очолював кримське УБОЗ на момент обвинувачення журналіста в підготовці "злочину".
Низка останніх подій стосовно редактора "Євпаторійской нєдєлі" змушує нас вважати, що, незалежно від закону, діє "замовлення" будь-якими методами ізолювати журналіста Володимира Лутьєва до суду. З якою метою це робиться, залишається тільки припускати, з огляду на те, що, по-перше, він - інвалід 2-ої групи, по-друге, адвокатом, а також представниками Уповноваженої ВР України з прав людини раніше фіксувалися факти грубого тиску на нього під час перебування Лутьєва в СІЗО.
Виходячи з цього, Кримська Асоціація вільних журналістів вимагає припинити незаконне переслідування журналіста Володимира Лутьєва, що загрожує його безпеці. Ми звертаємося також до Верховного суду України з проханням ужити заходів, щоб судовий розгляд справи нашого колеги проводився неупереджено та об'єктивно, а також тими судовими органами, які мають на це законне право.

Ліля Буджурова Голова Кримської Асоціації вільних журналістів

ДЕКЛАРАЦІЯ
ПРО ЕТИКУ ЧЛЕНІВ КРИМСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ЗМІ

Свобода преси - основа демократії, її атрибутами є незалежність і свобода інформації, вільне висловлення думок і критики. Керуючись Декларацією прав людини, Конституцією, чинними законами України, Кримська асоціація працівників ЗМІ ставить перед собою цілі:
- формувати середовище для вільної і повноцінної діяльності журналістів;
- сприяти професійному росту і відповідальності працівників ЗМІ за поширення інформації, виконання своїх обов'язків перед суспільством;
- створювати атмосферу довіри між ЗМІ та суспільством.
Члени Кримської асоціації працівників ЗМІ висловлюють свою готовність дотримуватись етичних принципів професійної етики. Вони ухвалюють цю Декларацію, щоб зберігати імідж преси, утверджувати добро, справедливість, свободу слова.
1. Повага і правда, захист людської гідності та правдиве інформування громадськості про факти і події - головний обов'язок працівника ЗМІ.
2. Працівник ЗМІ зобов'язаний діяти, виходячи з принципів свободи творчості. Його не можна зобов'язати писати або виконувати щось, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам.
3. Працівник ЗМІ не може використовувати своє службове становище в особистих цілях - він зобов'язаний оприлюднювати тільки вивірені факти. Член Асоціації зобов'язаний зробити все можливе для виправлення своєї помилки і спростування неправдивої інформації.
4. Працівник ЗМІ не повинен при одержанні даних про особу, новини, інформаційні матеріали, фото- і відеоінформації допускати нечесних методів.
5. Працівник ЗМІ повинен робити все можливе, щоб не допускати в матеріалах ЗМІ дискримінації за расовою, етнічною, релігійною, соціальною чи національною приналежністю, сексуальною орієнтацією, мовами, політичними поглядами.
6. Працівник ЗМІ має поважати права людей, що фігурують у новинах, дотримуватися загальних норм пристойності і визнавати за суспільством право перевіряти ще раз чесність і точність їхніх матеріалів. Той, хто обвинувачується, має право на відповідь.
7. Працівник ЗМІ протидіє тиску владних структур, особливо в тих випадках, коли йому нав'язують чужу думку, орієнтують на фальсифікацію фактів.
8. Працівник ЗМІ дотримується норм і правил поведінки в редакційному колективі, поважає та обстоює професійні права колег, дотримується законів чесної конкуренції.
9. Працівник ЗМІ не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.
10. Працівник ЗМІ зобов'язаний дотримуватися умов одержання конфіденційної інформації.
11. Працівники ЗМІ допомагають одне одному в обстоюванні своїх прав у судовому та іншому порядку, встановленому законодавством від насильства чи погроз насильства, образ, моральної шкоди, дифамації.
12. Порушення Членом Асоціації положень цієї Декларації засуджується громадськістю, розглядається на зборах у первинних організаціях Кримської асоціації працівників ЗМІ.