Свобода преси в Криму, № 12 (33), грудень, 2002

Бюлетень про проблеми свободи слова, свободи преси і прав журналістів в Автономній Республіці Крим

ПРО СПРАВУ ЖУРНАЛІСТА І ВИДАВЦЯ ЛУТЬЄВА

Прокуратура Криму оскаржила рішення Апеляційного суду автономії про звільнення 3 грудня з-за ґрат редактора газети "Євпаторійская нєдєля" Володимира Лутьєва, якого правоохоронці звинуватили у замаху на замовлення вбивства депутата Верховної Ради АРК Миколи Котляревського. Про це повідомила прес-служба кримської прокуратури. А напередодні президент Леонід Кучма доручив Генеральній прокуратурі та МВС України забезпечити перевірку фактів цієї резонансної справи.
Кримська прокуратура вважає, що рішення Апеляційного суду АРК про зміну головному редактору "Євпаторійской нєдєлі" Володимиру Лутьєву запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд є незаконним, оскільки журналіст підозрюється у скоєнні особливо важкого злочину та, у зв'язку з цим, є соціально-небезпечною особою і потребує ізоляції від суспільства на період виконання всіх необхідних процесуальних дій, а також він, перебуваючи на волі, може перешкодити встановленню істини у справі, використовуючи свою газету для створення негативної громадської думки про перебіг та об'єктивність досудового слідства і в такий спосіб впливати на орган розслідування і суд. Касаційне подання кримської прокуратури розглядатиметься у Верховному Суді України близько двох місяців.
Сама ж справа євпаторійського журналіста і видавця Володимира Лутьєва тягнеться з початку листопада, коли співробітники Управління з боротьби з організованою злочинністю кримської міліції затримали його за підозрою у спробі замовити вбивство депутата автономного парламенту Миколи Котляревського, про якого, як і про євпаторійських УБОЗівців, журналіст писав викривальні статті. Свою увагу на справу Лутьєва-Котляревського звернули журналістські організації - Кримська Асоціація вільних журналістів, Комітет з моніторингу свободи преси в Криму і київське представництво "Репортерів без кордонів", а також Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова. Остання навіть назвала ситуацію з Володимиром Лутьєвим - "новим методом" розправи з неугодними журналістами.
Тим часом речник Президента України Олена Громницька повідомила, що Леонід Кучма доручив Генеральній прокуратурі та МВС України забезпечити всебічну, повну та об'єктивну перевірку фактів, викладених у статті в газеті "День" від 7 грудня: "Справа Лутьєва: версії, логіка, сумніви. Чи замовляв редактор убивство депутата". Судячи з того, що цією резонансною справою і далі опікується кримська прокуратура, президентське доручення до Генеральної прокуратури поки що не дійшло.

Володимир Притула

* * *

Прокуратура АРК направила касаційне подання до судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України про скасування рішення Апеляційного суду Криму про зміну запобіжних заходів редакторові газети "Євпаторійская нєдєля" Володимиру Лутьєву, якого обвинувачено в замаху на вбивство депутата Верховної Ради Криму Миколи Котляревського. Про це Кримській агенції новин повідомила начальник слідчого відділу Прокуратури Криму Ольга Сунгурова. "Рішення Апеляційного суду АРК про зміну В. Лутьєву запобіжних заходів у вигляді підписки про невиїзд є незаконним і підлягає скасуванню у зв'язку з істотними порушеннями карно-процесуального закону", - мовиться в поданні.
Апеляційний суд Криму, на думку прокуратури, "не врахував наявність доказів, що обґрунтовано свідчать про причетність В. Лутьєва до скоєння особливо тяжкого злочину". У поданні також підкреслюється, що Апеляційний суд не взяв до уваги те, що "В. Лутьєв обвинувачується в замаху на скоєння особливо тяжкого злочину і, у зв'язку з цим, є соціально-небезпечною особою та потребує ізоляції від суспільства на період виконання всіх необхідних процесуальних дій". Прокуратура АРК також вважає, що В. Лутьєв, як засновник і редактор газети "Євпаторійская нєдєля", перебуваючи на волі "може перешкодити встановленню істини у справі, використовуючи згаданий засіб масової інформації для створення негативної громадської думки про перебіг та об'єктивність досудового слідства й у такий спосіб впливати на орган розслідування і суд".
Як повідомляла агенція, редактор газети "Євпаторійская нєдєля" В. Лутьєв був затриманий 11 листопада за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого статтями 15, 115 і 115 ч. 2 п. 11 Кримінального кодексу України - "навмисне вбивство, скоєне на замовлення" - за фактом замовлення вбивства депутата Верховної Ради АРК Миколи Котляревського. 20 листопада В. Лутьєв за рішенням місцевого суду Центрального району був заарештований і відправлений у слідчий ізолятор. 3 грудня Апеляційний суд Криму скасував рішення місцевого суду Центрального району Сімферополя про арешт В. Лутьєва і змінив йому запобіжні заходи на підписку про невиїзд. М. Котляревський висловлював свою стурбованість у зв'язку з цим рішенням і звертався до правоохоронних органів із проханням про надання йому охорони та зброї для самооборони, вважаючи В. Лутьєва "соціально-небезпечною людиною".
Президент України Леонід Кучма доручив Генеральній прокуратурі і Міністерству внутрішніх справ України забезпечити всебічну, повну й об'єктивну перевірку фактів, викладених у статті "Справа Лутьєва: версії, логіка, сумніви. Чи замовляв редактор убивство депутата" у газеті "День" від 7 грудня.

Кримська агенція новин, Сергій Павлів

* * *
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова стверджує, що у Криму на головному редакторові газети "Євпаторійская нєдєля" Володимирові Лутьєві відпрацьовувався новий метод боротьби зі свободою слова, при якому б, не вбиваючи, знищували журналістів, застосовуючи статтю Кримінального кодексу, що передбачає довічне ув`язнення.
Про це вона заявила на парламентських слуханнях з питань свободи слова. За словами Карпачової, у своєму листі до неї Лутьєв зазначив, що постійно викривав у своїх публікаціях окремих осіб з правоохоронних органів та деяких депутатів автономії за зловживання службовим становищем та інші правопорушення. Серед цих правоохоронців - і колишній працівник кримського УБОЗу, за заявою якого і було порушено "так звану кримінальну справу". Карпачова зазначила, що кримський УБОЗ через загальноукраїнські телерадіоканали "поширив "блискучу" спецоперацію з кров`ю" - зникнення депутата кримського парламенту Миколи Котляревського, який пізніше виявився не тільки живим, але й був учасником "цього міліцейського спектаклю".
За словами Карпачової, в ізоляторі тимчасового утримання, де перебував журналіст Лутьєв, йому, інваліду другої групи, не надавалася жодна медична допомога, спати йому доводилося на голій підлозі, в камері "майже не було природного світла і свіжого повітря". Крім того, за словами Карпачової, яка особисто відвідала Лутьєва в ізоляторі, грубо принижувалась його людська гідність. Зокрема, журналісту "силоміць вистригли клаптями волосся". Вона підкреслила, що тільки спільними зусиллями журналістів міжнародної організації "Репортери без кордонів" та уповноваженої ВР з прав людини і, врешті, завдяки рішенню Апеляційного суду АРК вдалося звільнити журналіста з-під варти і "повернути надію, що правда можлива, що справедливість можлива, але за неї треба боротися". Карпачова наголосила, що такі випадки в Україні непоодинокі.
Як повідомляв УНІАН, 3 грудня Судова колегія Апеляційного суду АРК скасувала рішення місцевого суду Центрального району Сімферополя про арешт головного редактора газети "Євпаторійская нєдєля" В. Лутьєва і змінила йому запобіжний захід на підписку про невиїзд. Сам В. Лутьєв після звільнення заявив в інтерв'ю журналістам, що кримінальну справу проти нього порушено у зв'язку з його журналістською діяльністю. "Якби не було газети, не було б і цього процесу", - сказав В. Лутьєв. Через поганий стан здоров'я він не став більше говорити, пообіцявши все розповісти на прес-конференції, яку проведе найближчим часом. Як відомо, В. Лутьєв утримувався під вартою у Сімферопольському СІЗО з 11 листопада за підозрою у замовленні вбивства депутата ВР автономії М. Котляревського.

УНІАН

РЕДАКТОР ГАЗЕТИ "АЛУБІКА" ВІДСУДИВ У МІСЬКОГО ГОЛОВИ АЛУПКИ ПРАВО НА ІНФОРМАЦІЮ

3 грудня 2002 року місцевий суд м. Ялти розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргами головного редактора газети "Алубіка" Рагіма Гумбатова на неправомірні дії посадових осіб. Суть справ полягала в тому, що Р. Гумбатов оскаржив відмову в наданні інформації і відмову в акредитації журналіста при Алупкинській міській Раді.
Виносячи рішення, суд зобов'язав Алупкинського міського голову Андика надати журналісту Гумбатову необхідну інформацію, а також акредитувати його при Алупкинській міській Раді.
Рішення суду можна оскаржити протягом місяця після його винесення. Інтереси журналіста в суді представляв юрист Комітету з моніторингу свободи преси в Криму Арсен Османов.

Володимир Притула

"ПАНОРАМА СЕВАСТОПОЛЯ" ПОВСТАЛА

Співробітники громадсько-політичної газети "Панорама Севастополя" оголосили про припинення випуску видання з 9 грудня. Як сказано в тексті розповсюдженої заяви, "ми оголошуємо страйк доти, доки нашим засновником - севастопольською міською організацією Всеукраїнського об'єднання демократичних сил "Злагода" - не будуть виконані статутні зобов'язання".
Співробітники газети, зокрема, відзначають відсутність коштів на випуск номерів і "заборгованість із заробітної плати співробітникам, яка продовжує збільшуватися". Крім того, зазначають автори заяви, з приходом у другій половині листопада нового головного редактора О. Кравченка зміст газети змінився, "на наш погляд, у гірший бік, оскільки редактор надає перевагу не матеріалам штатних співробітників, а передрукам з київських видань і статтям прес-секретаря голови Севастопольської міської державної адміністрації, які зухвало й безапеляційно нав'язуються начальником управління з преси СМДА О. Скрипниченком". Автори заяви вимагають від засновника погасити заборгованість, а також заборонити втручання управління у справах преси та інформації СМДА в особі його начальника О. Скрипниченка в роботу редакції.

* * *

Координаційна рада Севастопольської міської організації Всеукраїнського об`єднання демократичних сил "Злагода" - засновник газети "Панорама Севастополя" - закликала страйкуючих працівників редакції продовжити роботу над випуском чергового номера газети.
Як передає кореспондент УНІАН, під час зустрічі членів коордради, очолюваної головою міської державної адміністрації Леонідом Жуньком, з представниками страйкуючих журналістів та інших працівників редакцій останні були попереджені, що в разі продовження страйку засновник залишає за собою право звернутися з позовом до місцевого суду про відшкодування моральних і матеріальних збитків, спричинених страйком.
Як повідомляв УНІАН, за словами заступника головного редактора "Панорами Севастополя" Лучії Пузикової, причиною конфлікту стала відмова новопризначеного редактора викласти колективу концепцію роботи редакції на найближчу перспективу, зокрема, бачення виходу видання з фінансової кризи. Колектив не сприймає наміри головного редактора звільнити з роботи кількох працівників редакції, а також нову редакційну політику.
У свою чергу, головний редактор газети "Панорама Севастополя" Олексій Кравченко заявив, що один з основних аргументів журналістів - несвоєчасна виплата зарплати - навряд чи витримує критики, оскільки, як сказав головний редактор, затримка ця існує лише за другу половину листопада. О. Кравченко також відкинув звинувачення в утисках свободи слова. За повідомленням Інституту масової інформації з посиланням на співголову Севастопольської правозахисної групи Ольгу Кононенко, засновник газети готується звільнити страйкарів.

УНІАН

ЖУРНАЛІСТИ "ЧОРНОМОРКИ" СТВОРИЛИ СВОЮ ПРОФСПІЛКУ "СТЄНА"

На телерадіокомпанії "Чорноморська" відбулись установчі збори професійного союзу працівників ЧТРК "СТЄНА". Про це Кримській агенції новин повідомили журналісти "Чорноморки".
У зборах взяли участь 30 осіб - не тільки творчий колектив служби новин "Хвиля" і радіо "Ассоль", але й редактори авторських програм, оператори, режисери і представники інших підрозділів компанії. Головою профспілкової організації обрано відому кримську журналістку Людмилу Чевельчу.
Профспілку вирішено назвати "СТЄНА", що українською звучить як Спілка творчих однодумців і незалежних авторів.
Члени профкому впевнені, що в найближчому майбутньому до них приєднаються інші співробітники телерадіокомпанії. "Ми готові прийняти в члени профспілки і президента ЧТРК Тетяну Красикову - вона також є найманим робітником", - додав співрозмовник агенції.
Як повідомляла агенція, наприкінці листопада в Криму на Державній телерадіомовній компанії "Крим" була створена перша незалежна профспілка працівників ЗМІ "Команда", очолив яку журналіст телепрограми "12 хвилин новин" Володимир Болотін.

Кримська агенція новин

У СІМФЕРОПОЛІ СТВОРЮЄТЬСЯ НЕЗАЛЕЖНА МЕДІА-ПРОФСПІЛКА

У Сімферополі найближчим часом буде заснована незалежна міська медіа-профспілка. Її оргкомітет був створений на зустрічі журналістів автономії з керівниками Київської міської медіа-профспілки - її виконавчим директором Данилом Яневським і юристом Сергієм Гузем, передає Кримська агенція новин.
Представники журналістських профорганізацій держтелерадіокомпанії "Крим" "Команда" і телерадіокомпанії "Чорноморська" "СТЄНА" увійшли в оргкомітет як первинні організації і заявили про свою готовність брати участь у створенні Сімферопольської міської профспілки як співзасновники.
Як повідомив голова Комітету з моніторингу свободи преси в Криму Володимир Притула, на початку наступного року в Сімферополі відбудуться установчі збори нової організації. На журналістській зустрічі кримчани обговорили з киянами нюанси створення статуту профспілки.
Київська міська медіа-профспілка пропонує представникам усіх ЗМІ України "об'єднатися, не об'єднуючись за політичними поглядами", підкреслив Д. Яневський. Журналісти мають намір обстоювати винятково свої професійні інтереси, не акцентуючи на політичних вимогах. У такому випадку можливо буде налагодити широкий інформаційний обмін за допомогою "не тільки вертикальних зв'язків через Київ, але й горизонтальних - прямо між регіонами", пояснив Д. Яневський.
Після створення первинної профспілкової організації в редакції ЗМІ вона має право вимагати укладання колективного договору з власниками мас-медіа і при невиконанні його умов обстоювати права колективу через суд. Такий спосіб захисту прав журналістів більш дієвий, вважає С. Гузь.
"Це (створення незалежних журналістських профспілок по всій країні) - завдання не на один день, але без цього ми залишатимемося сміттям у цій країні", - заявив Д. Яневський. Здійснювати свою діяльність київська профспілка має намір як на внески учасників, так і за допомогою фінансових уливань з будь-яких інших джерел, додав він. При цьому всі вони будуть відкриті і вказані на інтернет-сайті організації.
Як повідомляла агенція, наприкінці листопада на ДТРК "Крим" для "захисту конституційних прав кримчан на одержання достовірної інформації" була створена незалежна профспілка працівників ЗМІ "Команда" (в основному це творча група програми "12 хвилин новин"). Тоді ж її засновники заявили про намір увійти до складу Незалежної журналістської профспілки України, установчий з'їзд якої має відбутися в січні. У той самий час "Команда" провела попереджувальний страйк, приводом до якого стала інформаційна політика керівництва ДТРК. За тиждень на телерадіокомпанії "Чорноморська" була заснована профспілка працівників ЧТРК "СТЄНА", куди увійшли не тільки творчі працівники служби новин "Хвиля" і радіо "Ассоль", але й редактори авторських програм, оператори, режисери і представники інших підрозділів компанії.

Кримська агенція новин, Кіра Іванова.

ЯК СТВОРИТИ ПЕРВИННУ ПРОФСПІЛКОВУ ОРГАНІЗАЦІЮ?

Первинна організація профспілки - це добровільне неприбуткове об'єднання членів профспілки, пов'язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної (трудової) діяльності. Первинні організації профспілки створюються громадянами України на основі їх вільного волевиявлення без будь-якого попереднього дозволу, які вступають до них, виходять з них на умовах та в порядку, визначеному їх статутами, беруть участь у роботі профспілок. Первинна Профспілка може бути створена навіть двома (без будь-яких обмежень) працівниками одного ЗМІ, або працівниками ЗМІ, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють у різних ЗМІ одного району/міста.
Член профспілки - особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут і сплачує членські внески. Належність або неналежність до профспілки не тягне за собою будь-яких обмежень щодо гарантованих Конституцією України та іншими законами прав і свобод громадянина. Будь-яке обмеження прав чи встановлення переваг при укладанні, зміні або припинені трудового договору у зв'язку з належністю або неналежністю до профспілок чи певної категорії профспілки, вступом до неї чи виходом з неї забороняється законодавством України. Особи (зокрема, роботодавці), які чинять перешкоди здійсненню права громадян на об'єднання у профспілки, своїми діями або бездіяльністю перешкоджають законній діяльності профспілок, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Перелік необхідних дій і документів для створення первинної Профспілки.
Першим кроком на шляху створення Первинної профспілки є проведення Установчих зборів, на яких мають бути присутні всі засновники створюваної профспілки. На установчих зборах вирішуються такі питання: 1. Про обрання Голови і Секретаря Установчих Зборів. 2. Про створення Первинної Профспілки. 3. Про затвердження Статуту Первинної Профспілки. 4. Про кількісний склад Комітету Профспілки (або виборний орган з іншою назвою). 5. Про вибори членів Комітету Профспілки. 6. Про вибори Голови Комітету Профспілки. 7. Про кількісний склад Ревізійної комісії Профспілки (або виборний орган з іншою назвою, який здійснює контроль за діяльністю виборних органів Профспілки). 8. Про вибори членів Ревізійної комісії Профспілки. 9. Про вибори Голови Ревізійної комісії Профспілки.
Про проведення Установчих зборів членів Профспілки складається стандартний протокол. Якщо Установчі збори ухвалюють рішення про створення Первинної Профспілки та про затвердження Статуту Первинної Профспілки, то з цього моменту Первинна Профспілка вважається створеною, набуває всіх прав та обов'язків юридичної особи та може безперешкодно здійснювати діяльність, передбачену її Статутом, від свого імені набувати майнових і немайнових прав, нести обов'язки.
Для підтвердження статусу "Первинної" Профспілка проходить процедуру легалізації (офіційного визнання) у Районному управлінні юстиції за своїм місцезнаходженням уже після початку своєї фактичної діяльності. Інколи таку процедуру можуть іменувати реєстрацією Первинної Профспілки, що не змінює суті такої процедури. Для легалізації статусу "Первинної Профспілки" подається заява встановленого зразка з підписами засновників, які підлягають нотаріальному засвідченню, та додаються такі документи: 1. Статут Первинної Профспілки; 2. Протокол установчих зборів засновників Первинної Профспілки з рішенням про затвердження Статуту; 3. Відомості про виборні органи; 4. Відомості про засновників.
Районне управління юстиції за місцезнаходженням Профспілки повинно легалізувати Профспілку на відповідність статусу "Первинної" протягом місяця з дня подання документів шляхом її включення до Реєстру громадських організацій і видання свідоцтва про реєстрацію із зазначенням статусу "Первинна", або надати вмотивовану відмову в реєстрації. Таке рішення може бути оскаржене в судовому порядку. ЄДИНОЮ законною підставою у відмові може бути ЛИШЕ невідповідність положень поданих документів зазначеному Профспілкою статусу. (В такому разі повторними зборами слід затвердити необхідні зміни в статутних документах). Відмова Районного управління юстиції в легалізації Профспілки за будь-якими іншими мотивами може бути оскаржена в судовому порядку. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! ПРОФСПІЛКА НАБУВАЄ СТАТУСУ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ САМЕ З МОМЕНТУ ЗАТВЕРДЖЕННЯ СТАТУТУ, а не з моменту її реєстрації управлінням Мін'юсту!